Нобелівська премія з хімії 2011 року присуджена Даниелю Шехтману (Daniel Shechtman) з Ізраїлю (Технологічний Інститут Ізраїля) «за відкриття квазікристалі
в»
Квазікристал - речовина, яка має упорядковану, але не періодичну структуру. Це тверде тіло, яке складається з атомів, що не утворюють кристалічної ґратки, але можуть когерентно розсіювати випромінювання.
Для квазікристалів характерні чіткі бреґґівські піки при дифракції рентгенівських променів і електронів, однак при аналізів цих піків виявляються осі симетрії невластивих для кристалів порядків, наприклад 5-го.
Квазікристали були відкриті в 1984 році Даном Шехтманом. Здебільшого квазікристали утворюються при швидкому охолодженнірозплавлених сплавів металів (Al-Li-Cu, Al-Mn-Si, Al-Ni-Co, Al-Pd-Mn, Al-Cu-Fe, Al-Cu-V, Cd-Yb, Ti-Zr-Ni, Zn-Mg-Ho, Zn-Mg-Sc, In-Ag-Yb, Pd-U-Si тощо), і є нестабільними, однак виявлені також стабільні квазікристалічні речовини.(За матеріалами вікіпедії)
Нобелівська премія з хімії 2014 року присуджена американським вченим Еріку Бетцигу і Вільяму Монеру, а також німцеві Стефану Хеллу за розробки в області високочутливої флуоресцентної мікроскопії.
"Їх інноваційна робота вивела оптичну мікроскопію в нановимір", - йдеться в повідомленні Шведської королівської академії наук.
Премія вченим складе 8 мільйонів шведських крон (1,1 млн доларів).
Флуоресцентна мікроскопія — метод отримання збільшеного зображення з використанням люмінесценції збуджених атомів та молекул зразка. В флуоресцентному мікроскопі зразок опромінюється світлом із більшою частотою, а зображення отримують на іншій, меншій частоті. Випромінювання зразка, відповідно, пропускається через фільтр, що відсікає світло на частоті збудження.
Одним із видів флуоресцентної мікроскопії є конфокальна мікроскопія, метод, що дозволяє отримати зображення із певної глибини в середині зразка. Простіший метод, за допомогою якого можна досліджувати поверхню, називають епіфлуоресцентною мікроскопією. (За матеріалами вікіпедії)
